Тиждень 12. Емоційний інтелект: чому він значить більше, ніж IQ

До недавніх пір рівень IQ був єдиним показником інтелекту людини. Він вважався вродженим і не піддавався тренуванню. Але вчені помітили, що рівень IQ не завжди вірно корелюється з успіхом людини в житті. Деякі генії з високими результатами були не визнані в суспільстві, тоді як інші, менш “розумні” люди досягали значних висот. Все змінилось десь в середині 90-х після вдалого виходу книги «Емоційний інтелект: чому він значить більше, ніж IQ», авторство якої відведено Деніелу Гоулману. Поняття Емоційного Інтелекту було не нове на той час, але саме після виходу цієї книги воно стало дуже популярним. Що ж вчені та психологи вкладають в це поняття? ЕІ — це вміння людини розрізняти, аналізувати та оцінювати емоції, як свої, так і людей навколо. Це здатність за агресією побачити страх чи навіть прохання про допомогу, за жагою влади — комплекси та невпевненість. Іншими словами, коли ти дивишся в корінь емоцій. Чужих і власних. Емоційно інтелектуальна людина вибудовує певний фільтр свідомості між емоціями та своїми діями.

Існує чотири напрямки емоційного інтелекту:

1. Як ми оцінюємо та виражаємо емоції.
2. Що ми про них знаємо.
3. Як ми ними керуємо.
4. Як на їх основі приймаємо рішення.

Оцінка емоцій — це здатність правильно розпізнати що саме відчуваєш ти або люди навколо. Можливість глянути ніби зі сторони та сказати: “О, я зараз злюсь. А ось це була тривога.” Правильно розпізнати посмішку співбесідника і зрозуміти чи це було щира радість, чи прихована насмішка. З іншої сторони, емоції, як жести руками або навіть слова, їх треба правильно виражати, щоб в тих, хто їх читає не виникало сумнівів з приводу їх значення.

Але якими вони бувають і чи кожен здатний так просто їх розрізнити? Чим відрізняється тривога від страху, а сором від провини? Щоб розрізнити одне від одного, нам треба чітко знати що собою характеризує кожна емоція. Коли вона виникає, чим характеризується і для чого еволюція придумала її для нас.

Окей, ти можеш розпізнати емоцію, знаєш чим вона характерна і до чого може призвести. Наступним кроком буде вміння управляти нею. Здатність стримати себе і не грубити у відповідь сварливій жіночці в метро, або якщо не вийшло стриматись, то бодай знайти шляхи, щоб швидко заспокоїтися і відновити рівновагу.

Наступним кроком треба буде навчитись правильно приймати рішення на основі емоцій. До прикладу, я злюсь, коли їжджу в метро, і якщо не вдається вдало керувати цим станом і твоя злість заважає тобі та оточенню, певно, відмінним рішенням буде не їздити в метро, а знайти якийсь альтернативний спосіб пересування.

Емоційний інтелект — тема дуже цікава та об’ємна. Він дозволяє краще розуміти себе і свої відчуття, сильні та слабкі сторони, проявляти емпатію і бути в кожній компанії як риба у воді, вдало керувати командою внаслідок розуміння її потреб, вчасно розпізнавати та стримувати деструктивні емоції та не впускати їх глибоко в себе, не піддаватись на маніпуляції інших людей чи корпорацій.

Список вражаючий! Власне, тому я і звернув увагу на ЕІ. План в мене такий: перший тиждень я займався спостереженням за своїми емоціями (один приклад я наведу нижче). Я намагався запитувати себе, що я відчуваю в той чи інший момент, старався дати цьому назву і знайти причину, той самий корінь. І ось що помітив. Є два світи: уявний у нас в голові та реальний. Може не досить зрозуміло висловивсь, але хочу, щоб ти зрозумів мою думку. У твоєму уявному світі все має складатись так, як ти хочеш, ввесь світ має грати по твоєму шаблону. А є реальний світ і йому абсолютно все одно на твої плани. І от коли твій шаблон не збігатися з планами всесвіту, ти переживаєш це через емоції. Якщо все ще складно зрозуміти мою ідею, думаю, з прикладу нижче все стане ясно.

Приклад з банком. Нещодавно в мене виникла необхідність відкрити рахунок в банку. Мене направили у відділенні до конкретного менеджера і сказали, що там чекатимуть, знають, що треба і все зроблять. Вони знали. Але знали, що треба їм, а не мені. Разом з рахунком відкрили також і дві карти. Як я потім дізнався, вони були не обов’язковими. Тарифи мене не влаштовували, тому користуватись я ними не став. Але одного дня мені прийшла смс на телефон про списання грошей з однієї з карт, яку я навіть не активізував. Це і спричинило спектр наступних емоцій. Спочатку я здивувавсь смс-ці з цього банку, оскільки раніше ним не користувавсь. Потім прочитав текст про списання і в мене виникло обурення, мол, та що це за прикол, за що зняли гроші. Дійшов висновку, що це найбільш ймовірно списання за обслуговування карти і в мене виникла злість, я навіть не забирав її з банку, а в мене вже списують гроші. Тому я вирішив піти у відділення і закрити ці картки. По дорозі в мене виникла деяка тривога, а чи точно закриття карток ніяким чином не повпливає на мій рахунок, який мені все ж потрібен? Вирішив, що це зовсім різні речі і між собою не мають зв’язку, я зайшов у відділення. Це було зранку, там була черга, а мені треба на роботу. Очікуючи свого номера на табло, я починав відчувати роздратування. І, врешті, коли всі питання були вирішені і картки закриті, я вийшов на вулицю з відчуттям полегшення від виконаної справи та радості, що закрив проблему.

Як бачиш, в моєму світі банк не мав таким чином зі мною поводитись, але реальному світові все одно і на кожний мій розірваний шаблон виникала та чи інша емоція. В мене було ще пару кейсів для прикладу, але не буду затягувати, суть зрозуміла. І вміння розпізнати емоції — це хоч і дуже важливий, але лише перший крок, який сам по собі нічого не дає. Далі треба розібратись, що означає і як виникає та чи інша емоція, навчитись з ними справлятись, та навіть більше — керувати.

Саме розбором кожної емоції з точки зору психології я і займусь в наступному тижні. А допоможуть мені в цьому мої давні друзі (правда, вони цього не знають) Марк та Ілля з подкасту “Простими словами”. Власне, цим вони й займались ввесь перший сезон подкасту. А я спробую розібратись і тезисно виписати для себе (і для тебе, звичайно ж) які взагалі є емоції, чи є вони поганими або добрими, та як їх розрізнити.