Тиждень 24. Стоїцизм

Купцю Зенону з Кітіона було близько 30 років, коли його корабель пішов на дно з усім його багатством. Але він чудом вижив. Переосмисливши водночас трагічні та везучі події свого життя, в нього виникло багато питань, відповіді на які, він пішов шукати у сучасних філософів. Пізніше, сформував своє бачення цього світу і згодом сам пішов проповідувати під розписну стою. Так і виникла філософія, яку зараз називають стоїцизм.

З цією філософією я познайомився досить давно і певен, що ти також чув щонайменше її головний принцип. Пізнавати її суть можна двома шляхами: хардкорним — прочитати 12 томів щоденника найвідомішого представника Марка Аврелія “Наодинці з собою”, або лайтовий варіант — книгу Массімо Пільюччі «Як бути стоїком”. Спочатку я вибрав перший варіант, але передумав уже буквально через 30-ть сторінок і вибрав варіант простіший. Все ж дуже важко читати першоджерела філософії не підготовленим до цього умам. А Массімо розписав доступною мовою всі основні принципи з цитатами та своїми коментарями. І тепер вже я спробую донести суть цього вчення своїми словами.

Щоб прожити гідно своє життя, стоїки вважали, що треба розбиратись у двох речах: природі світу (і нашого місця в ньому) та природу людського мислення. Для цього вони вивчали фізику, логіку та етику і вважали їх частиною філософії. Часто приводили асоціацію з садом, де фізика — це огорожа, логіка — дерево, а етика — плоди. В основу стоїцизму філософи ставили 4 чесноти: мужність, стриманість, справедливість і мудрість. Цим чеснотам стоїки приділяли особливу увагу і завжди ними керувались. Складно розказати про філософію в парі абзаців, але я все ж спробую навести основні принципи, які можна застосовувати на практиці.

Найпопулярніший із них ти точно чув. Це так звана дихотомія контролю. Стоїки чудово розуміли, що є речі, які ми не можемо контролювати. І таких речей в нашому світі абсолютна більшість. Перефразовуючи Пільюччі, основну ідею цього принципу можна озвучити так: людині треба мати душевний спокій, щоб прийняти те, чого вона змінити не може, мужності — змінити можливе і мудрості, щоб завжди відрізняти одне від іншого. Це дуже класний практичний принцип, який я часто застосовую у своєму житті. Не варто думати, що це пасивно-фаталічне відношенні до життя, як може здатись на перший погляд. Але в нашому світі люди переживають за дуже багато речей, на які вони вплинути не можуть. Цей принцип можна наочно розглянути на прикладі, скажемо, футбольного матчу. І тут треба мати зовсім трохи практичної мудрості, аби розрізнити речі, які знаходяться в моєму контролі, а які — ні. Для того, щоб виграти чергову гру від мене залежить моя фізична підготовка, як я проводив тренування, відновлення, настрой перед матчем розминка і мої власні дії на полі. Оскільки це командна гра, на результат впливають також дії моєї команди. І от це вже не в моєму контролі. Чи можу я на це повпливати? Частково, так. До прикладу, провести в роздягальні піднесену промову, розказати план на гру і зарядити всіх переможним духом. Але це все. Гру особисто кожного гравця я контролювати не можу, це мені не доступно. А ще є команда суперниця, рефері, поле і ще безліч дрібниць на які я точно повпливати не можу. І тому в контексті мого бажання перемогти в матчі я повинен сфокусуватись на речах, на які я можу повпливати безпосередньо і докласти до них максимум зусиль, ті ж речі, які не в моїй владі, просто прийняти. В такому випадку, навіть програш я перенесу спокійно, адже знатиму, що зробив все можливе, щоб перемогти, решта ж речей мені не підвладна.

З попереднього пункту випливає наступний принцип стоїків — неприв’язаність до людей і речей. Стоїки не закликали не любити людей, лише говорили неприкриту і сувору правду, яку не просто прийняти: що всі ми смертні й ніхто з наших близьких нам не належить і не залишиться з нами навічно. Розуміння цього дозволяє простіше переживати втрату когось із близьких, або ж навіть банальніші речі, такі як переїзд твого друга в інше місто. Це не у твоїй владі, ти можеш тільки прийняти це. Тому треба цінувати моменти, які ти проводиш з близькими та пам’ятати про смерть. Свою та інших.

Ще однією чудовою практикою стоїків біла негативна візуалізація. І її можна було трактувати двома способами. Перший, коли ти переживаєш через якусь подію чи рішення, задай собі питання: що буде в найгіршому випадку? І потім ще задай пару питань “І що далі?“. Прокрутивши варіанти всіх подій, ти можеш придумати план дії. Якщо все ж такий сценарій стане явним, тебе він не застане зненацька. Тому і важливий вибір тобі робити буде простіше. Другий же варіант негативної візуалізації вказує нам на той факт, що ми з часом перестаємо цінувати те, що маємо. І для цього варто лише уявити себе, без всього, що тебе оточує і того, що ти маєш.

Стоїки багато чого ще говорили про роботу з образами, погляд на себе зі сторони, етику, логіку і логос. Але, як казав Пільючіі, ніяку філософію не можна звести до короткої цитати або ж наклейки на бампері. Але якщо освоїти та навчитись користуватись хоча б одним головним принципом стоїків — життя стане набагато спокійнішим і стресу зменшиться в рази. Просто доклади зусиль змінити, що можеш і прийми те, чого змінити не можеш. Цей принцип я намагаюсь застосовувати завжди.

Найвищим благом можна признати лише те, що не при яких обставинах не зможе стати причиною нещастя. Все, що належить нам зовнішнім чином (багатство, здоров’я і т. д.) може бути втрачено, утрата ж того, що ми цінуємо, робить нас нещасними. Тому ні багатство, ні здоров’я, ні високе соціальне положення, ні сімейне благополуччя не може вважатись за найвище благо. Єдине надбання людини, котре не можна в неї відібрати — це мудрість, відповідно мудрість і є найвище благо. Мудрий той, хто розуміє, що таке найвище благо, щасливий той, хто ним володіє, а оскільки найвище благо — це мудрість, то мудрець щасливий. (с) Луцій Анней Сенека

З цитати Сенеки слідує, що щасливим може бути тільки мудрець. Але чи можливо стати мудрим не ходивши в тібетські гори та не чекаючи глибокої старості? За тиждень точно ні, але за цей час можна хоча б розібратись, що таке практична мудрість і як її застосовувати в нашому житті.