Тиждень 3. Прощавай права, привіт ліва!

Підіб’ю підсумки мого тижня роботи над правильною поставою. Але спершу, пару слів про її важливість, без медичних термінів, простими словами і з додаванням логіки. Наш хребет є основою скелету до якого приєднані всі інші частина тіла і для того, щоб наш організм працював, як це задумала природа, він має бути умовно рівний (таким, яким його малюють в анатомічних атласах). З цього слідує, що будь-яке відхилення від норми так чи інакше впливатиме на роботу організму. В першу чергу наш хребет є свого роду магістраллю для спинного мозку, нервової та кровоносної системи. І коли ми скривлюємо його на тривалий час, робота цієї магістралі порушується: гірше проходить кров до органів, передавлюються нервові закінчення, погіршується зв’язок центральної та периферійної нервових систем. Мало того, коли тіло часто та тривалий час приймає форму бублика, всі наші внутрішні органи здавлюються і зміщуються, діафрагма не може розпрямитись, дихання стає поверхневим. Одним словом — порушується робота всього організму. І на останок, постава та емоції прямо пропорційно залежні, але про це трохи згодом.

Achieved habit

Внести цю звичку в розділ здобутих за тиждень буде лукавством. Не можна за такий короткий термін змінити те, що формувалось роками. І це було ой як не просто. Влітку я був на консультації у вертебролога, який не виявив ніяких значних відхилень в моєму хребті, але ми пам’ятаємо, що здорових людей не існує, тільки недообстежені. В мене в коридорі є велике дзеркало в повний зріст і в черговому рейсі від кухні до кімнати я звернув увагу, як я виглядаю у своїй звичній позі. І вираз “собака сутула” якнайкраще опише побачене мною. Це була стартова точка. Потім я випрямивсь, розвів і розслабив плечі — це була моя ціль. Зафіксував це положення, щоб надалі старатись тримати його в ті моменти, коли поряд не буде дзеркал і звіритись буде ні з чим. Також стояло питання з сидінням, тут я просто погуглив рекомендації та старався їх дотримуватись (велику роль в сидячому положенні відіграє комфорт робочого місця).

Перейдемо до висновків, які я виніс з цього тижня:

1. Найскладніше було не забувати про спину. Коли я згадував про тижневу ціль, завжди заставав себе в зігнутому положенні. Вирівнювавсь, проходило хвилин 10 і я знову забував про це. Тому основна моя задача була тримати фокус, на скільки це можливо, на своїй поставі. Найпростіше це було робити, коли я кудись йшов вулицею. На ходу ти нічим не зайнятий і тому можна сконцентруватись на спині. Складніше було при занятті повсякденними справами.
2. Коли я вирівнювавсь, я ставав на декілька сантиметрів вище. Досить суб’єктивний плюс, але досить приємний. А ще сюди можна додати пункт з животом — він автоматично втягувавсь. Це додає привабливості, але в районі пояса утворюється вільний простір і туди починає задувати вітер в холодну погоду.
3. Відмітив ще один момент, що руки в кишенях зумовлюють не правильну поставу. Досить очевидний факт, оскільки ховаючи свої руки, ми мимоволі зводимо свої плечі всередину, а якщо це кишені штанів, то і згинаємось трохи в грудному відділі.
4. З рівною спиною і розправленими плечима набагато легше дихається. Тут я навіть запропоную тобі провести простий експеримент: спробуй сам вдихнути глибоко і спокійно в зігнутому стані та з розправленими плечима і рівною спиною. В мене виходить це зробити тільки в другому випадку. Коли я зігнутий, дихання стає поверхневим.
5. І тепер перейдемо до найважливішого висновку, який я виніс. Це зв’язок між емоційним станом і поставою. Вони залежать навіть більше, ніж я думав. Я поясню. Раніше при зустрічі нових людей чи при перебуванні у новому для мене місці, коли я відчував себе не комфортно, мої плечі осувались і я починав сутулитись. Якщо говорити, що зв’язок між цими подіями прямий, то слідкування за своєю поставою в такі моменти мало б напряму впливати на мою психологічну впевненість. На минулому тижні в мене було дуже багато нових зустрічей і знайомств, зміна звичних місць і взагалі соціальних контактів, тому я вирішив заодно перевірити цю теорію на власній практиці. І це працювало! Я слідкував за своєю поставою при знайомстві з людьми, при отриманні нових інструкцій та задач і це дійсно допомагало мені відчувати себе набагато впевненішим.

Оцінити всі плюси прямої спини за тиждень не можливо. Я не відчув приливу сил і здоров’я водночас, але впевнений, що це робота на перспективу. Але є одна річ, яка стала помітною навіть після такого короткого терміну. Я ще раз впевнився, що моя постава напряму зв’язана з моїм емоційним і психологічним станом. Так само як зовнішній стрес стає причиною сутулості, так і навпаки, рівна постава дозволяє мені впевненіше зустрічати проблеми та нові виклики, та і взагалі, дивитись на світ позитивніше. Ну і виглядаю я зі сторони куди привабливіше з рівною спиною.

Відтепер я буду вести рейтинг звичок, з якими працював. Оцінюватиму їх по 10 бальній шкалі корисності для себе. Якщо якась звичка набиратиме менше 5-ти балів, я можу від неї відмовитись (згадуємо про дисклеймер в першому пості про мої правила 🙂).

Правильна постава — 🌕🌕🌕🌕🌕🌕🌕🌕🌕🌕 (10/10)

Expected habit

Ти ніколи не задумувавсь, чому більшість людей на світі правші? Звідки бере початок це розмежування і що стало причиною домінування однієї руки над іншою? Чому люди асоціюють все хороше з правою стороною: правильний вибір, праве діло. Було б цікаво знати, ПРАВда? Лишу це заняття для науковців, а сам спробую впродовж тижня делегувати своїй лівій, менш домінантній, руці більше задач. Буду використовувати її замість правої в простих повсякденних задачах. Що з цього вийде, дізнаємось у наступній серії.