Тиждень 34. Компліменти

Хей, привіт! Ти сьогодні сяєш так, що сонця за тобою не видно! В цілому, як і завжди. Здавалось би, прості слова, але сказані вони майстром своєї справи можуть творити чудеса. Це ніщо інше, як компліментами. Я впевнений, кожній людині їх приємно чути. Хтось вміє їх сприймати, а когось ці слова заганяють у фарбу, але в глибині душі їх чути приємно кожному. Звідки я знаю? Всім потрібне визнання і похвала, це одна із базових потреб людини. А компліменти — це ніщо інше, як підкреслення якихось заслуг, вчинків або ж бодай зовнішнього вигляду. Але з компліментами не все так просто, як мені здавалось на перший погляд.

Перш за все, компліменти треба вміти виражати. А це не просто. З особистого досвіду тепер можу сказати, що в тебе не вийде видавити бодай щось приємне з себе, коли в тебе в самого нема настрою або енергії. Для того, щоби робити приємні речі, треба самому мати певний ресурс. А якщо ти з кислою міною видавиш із себе банальне “Ти маєш гарний вигляд”, то це буде звучати натягнуто і може навіть образити адресата. Тим більше якщо сам адресат сьогодні виглядає, як після торнадо. Говорити приємні слова, а значить і компліменти, треба з посмішкою на устах, тоді й ефект це матиме відповідний.

Наступний пункт — це що саме ти говориш. Банальні та загальні фрази уже затерті до дір, дай їм спокій, врешті-решт. Всі ці “класно виглядаєш, ти сьогодні супер” і так далі будуть сприйматися твоїм співрозмовником, як чиста формальність, у відповідь на яку ти отримаєш чисто формальне дякую і про твій комплімент забудуть уже тієї ж хвилини. Слова мають велике значення. Важливо не тільки як і коли ти говориш комплімент, але і які слова при цьому підбираєш. Найкраще підходить щось особисте, що актуальне тут і зараз. Замість “чудово виглядаєш” спробуй “твої шкарпетки чудово пасують твоєму образу” чи щось на кшталт такого. Звичайно ж, тут вимальовується інша проблемка. Такі речі треба вміти підмічати і такі фрази треба вміти формулювати. Говорити їх чітко швидко і впевнено. В тебе так виходить? В мене не завжди. Навіть якщо я придумав, що сказати, проходить час, щоб я це сформулював, а від так і проходить слушний момент для фрази. А комплімент в просак не тільки тебе поставить в незручне становище, але може і самого адресата.

Йдемо далі. В цій історії важливо знати баланс і межі. Особисті межі твого співрозмовника. Так все ж повелося, що компліменти здавна використовували для отримання лояльності партнера. З цього в багатьох склалось враження, що компліменти просто так не роблять. Або хтось щось хоче, або харасмент і далі там по списку. В кожної людини свої розуміння особистих кордонів і те, що для тебе може здатись простою похвалою, для іншого може бути актом посягання на особисті кордони. І це нормально, просто треба бути обережним, коли робиш компліменти незнайомим людям.

І ще одна не маловажлива деталь. Компліменти треба вміти приймати. Не так, щоб це було якось складно, але для багатьох це проблема. Для мене, певною мірою, також. Одна справа, коли це коротка миттєва фраза, кажеш такий “оо, дякую, дуже приємно”, але коли це ціла промова, де про тебе всі щось розказують… Але я вчусь. І тобі раджу. А взагалі, ти супер крутий, раз дочитав/дослухав сюди. А завтра в тебе буде класний день, от побачиш!

Отже, що по компліментах. Вони потрібні всім. Це базова потреба людини у визнанні. Щоб їх комусь говорити, треба перш за все самому бути в ресурсі та з посмішкою на устах. Бо інакше це буде формально і може, навіть, образливо. Далі. Не менш важливо, не тільки як ти говориш, але і що ти говориш. Банальні врази вже звучали сотні мільйонів раз, будь оригінальним, придумай щось нове і відповідне ситуації, тоді ти будеш на коні. І головне, не прогав момент. Нема нічого гіршого, як сказаний не вчасно комплімент. Жартую, є, звичайно ж, але це також десь в тому списку. Ну і останнє. Навчись сам сприймати компліменти, коли тобі їх говорять. На банальні можеш відповідати банально, але все ж якщо людина потрудилась і сформувала тобі влучну фразу, будь добрий, відплати їй тим же. І пам’ятай про особисті кордони.

Наступна звичка мені вкрай потрібна для роботи. І в мене вже було пару підходів для її опанування, але на довго не вистачало. І мова йде про метод “сліпого набору” на клавіатурі. В силу нинішньої професії, моя робота зараз полягає в стуканні пальцями по клавіатурі ввесь день. Уявляєш, і за це ще й гроші платять. Тож було б круто навчитись дуже майстерно і швидко стукати по тій клавіатурі.