Move more, worry less

Тиждень 5. Мультизадачність

January 31st, 2021

Кожен з нас є рупором для своєї спільноти. Не запам’ятав ні назву подкасту, ні автора цих слів, але сама фраза залишилась в мене в голові. І не важливо чи ти блогер мільйонник чи необтяжена популярністю людина, ти все одно доносиш до свого кола ідеї, думки та переживання. Спільнота формує особистість. Але й особистості впливають на спільноту. Звісно, шалений натовп перекричить одну людину, навіть з рупором, але його будуть чути ті, хто знаходиться поруч. Це і я твоя спільнота. Що саме ти будеш нести у маси залежить виключно від тебе. Але ж погодься, якщо твій рупор буде пронизливим хрипом лунати навкруги, тебе скоріш захочуть заткнути, а ніж вислухати, що б ти там не віщав.

Achieved habit

В Україні говорять трьома мовами: українською, російською і суржиком. Я належу третій категорії. Мій мовний салат в дитинстві складався переважно з української з додаванням великої кількості русизмів та посипаний словами з місцевого діалекту. У ВУЗі моє оточення також можна було поділити за мовним ознакам: половина говорили на російській, а половина, як не дивно, на суржику. І я зрозумів, що це досить популярна мова в нашій країні. Чому так? Можу лише припустити на власному прикладі. В основі моєї мови лежала українська, оскільки нею викладали в школі, але навколо мене більшість контенту в інтернеті російською, я чую її скрізь і у своїй розмові саме російські слова приходять першими на думку. Нестача словникового запасу українських слів призводить до вживання мною русизмів. Отже, першим етапом в моїй задачі навчитись говорити, як оратор, було просто по можливості перестати вживати російські слова там, де можна без них обійтись. Я не хочу переходити суто на літературну українську. В розмові вона звучить надто офіційно і серйозно. Натомість мені дуже подобається, як говорить франківська молодь. Це така собі сучасна молодіжна українська, зі своїм сленгом і вимовою.

Будь-яка мова краще вчиться в оточенні. Але що робити, якщо твоє оточення не зміниться в раз під тебе? Мої кроки були наступними: завантажив наступну книгу собі в українському перекладі, пошукав подкасти українською для бігу, походив по ютубу в пошуках україномовних каналів (навіть подивився декілька уроків по дикції, але там все складно і це буде вже наступним кроком). Власне кажучи, створив сам собі оточення. Зараз контент українською відроджується, все більше людей в ютубі та інстаграмі ведуть свої блоги нею, а ті, які вже були, підвищують якість, тому це не склало проблем. Я почав слідкувати за своєю мовою і старатись не вживати русизмів по можливості. Вставляв їх, коли розумів, що не можу знайти швидко українського аналога. Помітив одну особливість: мені було простіше дотримуватись цих правил, коли я вів бесіду на не вимушені теми, якщо ж мені доводилось пояснювати комусь щось складне, то тут вся концентрація була на предметі розповіді, а не на словах і суржик все ж з’являвся.

В історії України є глава, пережита під червоним прапором. СРСР наклав дуже значний відбиток на формування не тільки нашої культури, але й усіх республік, які були в його складі. І мовне питання чи не одне з найгостріших. Десятками років людей привчали говорити російською та успішно з цим справились. Ба більше, в деяких регіонах навіть зараз недоброзичливо ставляться до української, принципово принижуючи її та висміюючи, вважаючи мовою селян і ознакою меншовартості. Зараз виростає те покоління, яке не бачило “союзу”, яке народжувалось у вже незалежній Україні. І вже подекуди виникає питання: чому, маючи свою мову, ми використовуємо іншу? Чому їдучи в умовну Францію чи Німеччину вчимо їхні “мерсі” та “данке”, а до своєї мови ставимось так зневажливо?

Як на мене, кожна людина вправі обирати собі свою мову — близьку, рідну чи зручнішу, але при цьому поважати мову країни, в якій живеш.

І на останок, маю один пораду для тих російськомовних, хто хоче перейти на українську. Якщо ви переймаєтесь про те, що вас не сприймуть і не підтримають люди вашого оточення, або їм просто буде різати вуха ваша різка зміна, почніть говорити української у своїх нових колах спілкування: з новими друзями, колегами, товаришами. Наше оточення постійно змінюється, на зміну старим знайомим приходять нові, і від цього нікуди не подітись, така селяві. І невдовзі вийде так, що все ваше нове оточення буде знати вас як людину, яка говорить українською.

Оратором за 7 днів я точно не став і близько, тут роботи не на тижні, а на місяці, але я буду продовжувати. Безперечно, ставлю цій звичці 10/10, оскільки вважаю її надважливою.

Розвиток мовлення — 🌕🌕🌕🌕🌕🌕🌕🌕🌕🌕 (10/10)

Expected habit

Мультизадачність. Міф чи реальність? Чи може людина робити декілька справ одночасно однаково ефективно? (Не беремо до уваги водіїв маршруток, вони суперлюди). З цим питанням я хочу розібратись в наступному тижні. Спробую пожити в обох режимах: суміщати дві справи (до прикладу, дивитись відео під час їжі, чи листуватися під час читання книги) і робити лише одну справу одночасно і повністю на ній сфокусуватись. Подивимось, чи зможу я зекономити в часі, чи більше втрачу.


Written by Yevhenii Nadtochii . You can follow me on Instagram

© 2022